- зеленувато
- присл.Трохи зеленіючи, вирізняючись зеленуватим кольором.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зеленувато — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
зеленувато-блакитний — а, е. Блакитний із зеленуватим відтінком … Український тлумачний словник
зеленувато-блакитний — прикметник … Орфографічний словник української мови
зелений — поет. зе/лен, а, е. 1) Один з основних кольорів спектра – середній між жовтим та блакитним. || Який має колір трави, листя, зелені. •• Зеле/на ву/лиця про відсутність перешкод, затримок у здійсненні чого небудь. Зеле/на ка/рта (ґрін кард) а)… … Український тлумачний словник
анапаїт — у, ч. Рідкісний мінерал; безбарвні або зеленувато білі кристали … Український тлумачний словник
анатаз — у, ч. Мінерал підкласу простих окислів зеленувато жовтого, сірого, чорного кольору … Український тлумачний словник
бербанкіт — у, ч. Мінерал; жовті або зеленувато жовті кристали зі скляним блиском … Український тлумачний словник
букарка — и, ж. Маленький зеленувато синій жучок довгоносик, що пошкоджує бруньки й листя яблуні та груші … Український тлумачний словник
діабаз — у, ч. Вулканічна гірська порода зеленувато чорного кольору, яка використовується як будівельний та ін. матеріал … Український тлумачний словник
діорит — у, ч. Глибинна магматична кристалічна гірська порода сірого або зеленувато сірого кольору; використовується як будівельний матеріал … Український тлумачний словник